06.09.2016 08:39
for all
152 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Уляна Яресько

Засохлий букет

Засохлий букет






З оази блаженства - у царство бездушних льодин, 

З Говерли любові - на болю загострені палі.

Було й загуло. Відтепер: я одна, ти один.

Забулося. Вмерло. Розвіяла осінь. Як далі?

Убивче мовчання. Розгублена тиша. Навзрид!

В очах порожнеча (ці очі не збрешуть ніколи).

Та як мені смуток осінній до жаху набрид!

Невже ти така? О невже ти така, моя доле?!

Серця обезкрилено. Я викликаю на ринг

свою безпорадність. Що з того? - Абсурдний бій з тінню.

І ніч непробудна... і день почорнів - як мурин...

Збираю в засохлий букет мою тугу осінню.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.09.2016 22:43  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

Дякую за відгук! 

 06.09.2016 20:58  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Настроєво-сезонні відчуття!
Та вірш сподобався!
Бо дивом є - життя) 

 06.09.2016 12:41  © ... => Панін Олександр Миколайович 

На жаль, повільну... Дякую, пане Олександре! 

 06.09.2016 10:33  Панін Олександр Мико... => © 

Власноручно зібраний букет - надія. туга, сподівання, має велику цілющу силу.
Дуже повільну. 

 06.09.2016 09:37  © ... => Тетяна Ільніцька 

Щиро дякую Вам! 

 06.09.2016 09:24  Тетяна Ільніцька => © 

Майже як сумний осінній романс...
Щоб не покликало ці рядки до життя - нехай швидше минає!