БУКЕТ
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»
З гір квіти туляться на схилі
В камінні, де й землі нема,
Немов букет хто в вітру хвилі
З вершини кинув жартома.
Вони тріпочуть край дороги
Пелюстям ледь живих чудес…
Збираю їх в пилу знемоги
І підіймаю – до небес.
__________________________
Цветы на голом горном склоне,
Где для цветов и места нет,
Как будто брошенный с балкона
И разлетевшийся букет.
Они лежат в пыли дорожной,
Едва живые чудеса...
Их собираю осторожно
И поднимаю - в небеса.