24.09.2016 15:24
для всіх
299
    
  4 | 4  
 © Панін Олександр Миколайович

Гімн Закоханих

Гімн Закоханих

Духовне вінчання

Зі Стежини Добра
не звернемо й на мить,
Геть, нікчемні
спокуси-шуліки!

Ми гуляли з Коханою в місячну ніч,

В тихих вуличках – сутінки сині…

У прадавніх церков дивний вираз облич:

Видавались суворо-живими…

Перед Ликом Небес

Половинці своїй

В кожній церкві складали Присягу…

Тиха служба у Вічне закоханих Мрій

Дарувала Кохання і Благо.


В дальнім Храмі

від скверни

звільнялися сни,

Грішні образи ледь

клубочились…

І співали неголосно серцем

вони,

Щиро каялись, щиро

молились…

Для нечистих Високе Причастя

гряде,

Заповітні зявляються

Сходи,

Повний Місяць усіх огортає,

веде,

До Небес темні душі

відходять…


…………………………………


Зі Стежини Добра

не звернемо й на мить, 

Геть, нікчемні

спокуси-шуліки!

Тільки – Лагідний Шлюб, 

тільки Неба Блакить, 

І Любов, і Кохання

Навіки!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.09.2016 15:00  оксамит => © 

... хай буде завжди так, як Ви написали...

 26.09.2016 09:31  Тетяна Белімова => © 

Який гарний і ніжний твір, Олександре Миколайовичу! Звідки приходять такі слова? {#}

 25.09.2016 11:58  Люлька Ніна => © 

Споріднені душі в поезії і в поглядах.

 25.09.2016 11:16  Люлька Ніна => © 

Чудово!!! Пане Олександре, Ви майстер поетичного слова. Кажуть, що за пророками йдуть поети. Це про Вас.