Еолова арфа
Грає еолова арфа розбурхану музику вітру,
Рветься струна за струною. Не знищити звук.
Він наростає крещендо даремної бурі.
Не розірвати небесне тонке полотно.
Захлинається криком вітрисько в еоловій арфі,
Сльози дощем не іржавлять спокуту стару.
Є тимчасове затишшя. Загублено силу.
Як назбирати її серед мряки і сну?
Неба блакить повернулася. Глянуло око.
Там унизу розпанахано землю ущент.
Небо не може дивитися. Де його хмари.
Дощ повертається. Вітер торкає струну.
Скільки триватиме буря? Не стримати опади.
Грім все обурений. Марно все шле блискавиць.
Арфа ота все стоїть. Ще звучить її музика.
Сльози і крик пропадуть у мелодії тій.
