Море захлинулося твоїми сльозами
Море захлинулося твоїми сльозами.
Ти навіщо душу водиці віддала?
Заморила море німими словами,
Триста круговертів задаром продала.
Ще лічила залишки з уламків серденька,
І слова збирала всі ніжні, по краплі,
Ти ж, дівице мила, зовсім молоденька,
Море синьооке, в тебе ж мріють чаплі...
Море похлинулось сумом і печаллю,
Дівчино, признайся- ти його вбиваєш?
Там, на дні морському, душі будуть сталлю,
І ти досі морю власну залишаєш...