Калинові сни...
Веди мене у сни свої, веди,
де осінь вже малює візерунки.
Вкривають там осінні холоди,
найкращі долі нашої дарунки.
Вже осінь барви розкида свої,
немовби долі лінії малює.
Мелодії осінні, в сни твої
струну кохання нашого дарує.
Там літо ще манило нас у даль,
сміялася зеленая діброва.
Та осінь, вже вкриває у вуаль
кохання наше, літне калинове.
Калинове кохання - вічне літо,
і не страшні йому осінні холоди.
Веди у сни, де серцем все зігріто
і я залишусь там, з тобою назавжди.
Автор Лариса Мандзюк
