Веснянка
Не дивлячись на осінь
навіть зимою,
було б кохання.
Я тебе полонити мушу
У Калинового моста.
І твою парубоцьку душу
Вип’ють спраглі мої вуста.
Нашу зустріч не прагни забути,
Без цілунку, благаю, не йди:
Зможеш душу свою повернути
І забрати мою назавжди!
К нам Кохання в серця прилетіло -
Це не пустощі, це не жарт:
Є дівоче, юнацьке тіло
І єдина на двох душа!
«Люба мавко! - Мій хлопче милий!
Вже пташки на весілля спішать!»