Дівчина-велет
з Бодлера
В часи, коли природи сила
могутніх велетнів творила,
я з велетнівною би жив,
котом би біля ніг кружив.
Спостерігав її забави,
мандрівки між потоків лави,
захмарний недосяжний стан,
в замріяних очах туман.
Якби заснула при долині,
я б крався по її коліні
і далі, до вершин-сосків,
наймуркотливіший з котів.
І там, вечірньою порою,
дрімав, як хутір під горою..
м. Луцьк, 17.08.2016р.