01.11.2016 00:00
for all
93 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Панін Олександр Миколайович

Привид Коханої

Привид Коханої

На грані галюцинації

Про Таку
Мріє
Кожний

Хитру кривду вважаю за Правду,

Набиваю на спині

горби, 

Обіймаю Твій Образ -Троянду –

Враз цілую колючі

шипи.


Хоч поганий статист в мазо-драмі, 

Справжню Пристрасть плекаю, 

не хіть…

Перфорованими губами

Кров солодка крізь біль

цебенить.


Дивний Трунок, Вогонь Бірюзовий, 

І Свята ти, і Грішна

Душа, 

Ти щезаєш, з’являєшся знову –

Ти – Примара, ти – Пристрасті

Шал!


Ти не щезнеш, ти з’явишся знову, 

Мій Тривожний, Прекрасний Кошмар!

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.11.2016 13:44  © ... => Тетяна Белімова 

Вірші створені одночасно, мабуть тому теми схожі.

Герої належать до різних соціальних груп.


Шипи шипшини виникли тому, що кілок з осики якось не підходив до контексту.


З Повагою.

 01.11.2016 10:29  Тетяна Белімова => © 

Якось ніби пов`язано з наступним - у народному стилі. Можливо, згадка про шипи тому виною? Або загальний стан неспокою? Страждання? Вибору?