01.11.2016 18:13

для всіх

196

2 | 2

 © Панін Олександр Миколайович

Життєдайний Вогонь

З циклу «Безнадійна Надія.»

Цінуємо,
лише коли втрачаємо.
Банально, але розуміємо,
коли запізно.

Життя

скам’яніло застигло

і щоб відігрітись, 

Викрешує іскри яскраві, 

Об вістря

надій льодяних

б’ючись, 

наче хвиля у шторм…

Ці іскри не гріють, 

Вогонь їх безмірно холодний, 

Хоча і святковий, 

хоча і блискучий.

Він зветься

Бенгальський вогонь!

Що може

Життя повернути? -

Твій Погляд лише

співчутливий.

Осудливим бути він може

І все ж

Він

Зігріє мене!

Бо Ти –

це Надія і Віра, 

Ти –

Вічний

Вогонь Життєдайний, 

Кохана!