Уляна Яресько Нестримна течія
Сіро! (плачуть німфи листопадні).
Щось в душі зломалось. Я? - не я?
Обірвалась нитка Аріадні-
понесла нестримна течія.
Через ери смутку щастя подих...
Ледь стою - (тримайся!) - ледь стою!
А життя таке - бурхливі води,
як не встоїш - втратиш суть свою.
Зачекай мене. Я буду світлом.
Тільки шлейф сум`яття відірву.
Сам просив, щоб я тобі розквітла -
Покохай тепер мене нову!
04.11.2016 17:23 Олена Вишневська => © |
 Якщо розквітла, а причиною тому є він - неодмінно і нову покохає!!! |
04.11.2016 07:52 Світлана Холодна => © |
 Гарно... |
04.11.2016 07:48 Тетяна Белімова => © |
 Про народження жінки... Не з піни морської, а з його бажань і думок... |
03.11.2016 19:19 Ганна Коназюк => © |
 Чуттєво!.. |
03.11.2016 16:35 Світлана Рачинська => © |
 Просто зразок любовної лірики!.. Захоплююсь!!! Від душі. |