Привид втомлено сів і заснув
Привид втомлено сів і заснув,
Ледь торкнувши дерева скронею,
Привид схожий став на кривизну,
Що проклала траншею долонею
Учорашнього людотепла -
Відспівали, відправили в плавання
Течією в хароновий храм,
А в човні були весла поламані.
Руки змучились марно гребти,
Ноги стомлені степом неораним,
А ворота і білий ключник
Міражами постали просторими...
Кажуть, привиди зовсім не сплять,
А оцей прихилився до дерева,
Снить себе ще святим немовлям,
Коли его іще не розмелене,
І в заряді ще тільки плюси,
І два сонця чатують над ліжком...
Але будять зі сну голоси -
Час Йому надсилатись у лічку.
3.08.2014
