Вихор Долі
Асонанс
Привиддя тяжкі
Мені душу гнітили…
Л. Українка
Мені душу гнітили…
Л. Українка
Вітались
Зрідка, здалеку – очима:
На зустрічі, розмови –
Заборона…
За нас вирішувала
Темна Сила,
А, може,
Темних Сил
Підступна Змова.
…На мить
Стихії ставлять нас навпроти,
Цілунки
На губах твоїх побачив,
Мої цілунки, хоч іще
ніколи
З тобою, люба, ми
не цілувались.
А Вихор долі буйними
Руками,
Неначе карти, знову нас
Тасує...
Щемкі твої цілунки,
Та гарячі
Я на обличчі, на губах
Смакую…
