23.11.2014 01:32
for all
135 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Анна Харченко

На видноколі

Скляні вітрини очей, за ними печалі і болі

Такі схожі, такі різні сховані людські долі

Посмішки-казки, а за ними слова кошмарів

Приспаних, замовчаних думок-бунтарів

У вухах одна мелодія, інші покрали злодії

Аби не заважили чужі туги, не ті добродії…


Очі прямо душі віддзеркалення, сонячні зайчики

Рясні густі дощі, слова вогняні, на серці рубчики...

Мовчазні немов тихі ночі, то вже птахів клекіт

Надійні руки, гарячі серця, всередині стукіт

Думки на долоньці закружляли в цікавості

Надміру сміливі у руках своєї слабості...


Дні і ночі, зими й літа, ми усі на видноколі

Такі різні, такі схожі – однакові у руках недолі...



2014 р.

Публікації: Анна Харченко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.12.2014 12:40  © ... 

Дякую) 

 24.11.2014 02:29  Панін Олександр Мико... => © 

Вірш чудовий, він недолі не кориться, чинить шляхетний спротив. 

 23.11.2014 17:31  © ... => Олена Вишневська 

Рада, що сподобалось) 

 23.11.2014 17:29  © ... => Деркач Олександр 

Дякую, буду намагатись не порушувати картинку))) 

 23.11.2014 10:24  Олена Вишневська => © 

Цікаво. Сподобалось. 

 23.11.2014 09:18  Деркач Олександр => © 

Загалом все сподобалось, лише "вітрини очей" як на мене грубувато на остальному фоні, в контексті самого вірша