На видноколі
Скляні вітрини очей, за ними печалі і болі
Такі схожі, такі різні сховані людські долі
Посмішки-казки, а за ними слова кошмарів
Приспаних, замовчаних думок-бунтарів
У вухах одна мелодія, інші покрали злодії
Аби не заважили чужі туги, не ті добродії…
Очі прямо душі віддзеркалення, сонячні зайчики
Рясні густі дощі, слова вогняні, на серці рубчики...
Мовчазні немов тихі ночі, то вже птахів клекіт
Надійні руки, гарячі серця, всередині стукіт
Думки на долоньці закружляли в цікавості
Надміру сміливі у руках своєї слабості...
Дні і ночі, зими й літа, ми усі на видноколі
Такі різні, такі схожі – однакові у руках недолі...
2014 р.
