Мій друже-ворог, прощавай!
Чого боятися сказати ті слова?
Для чого тоді правду знати взагалі?
Якщо ми радість ділимо на два,
Тоді давай поділимо й вечерю на столі!
Мовчати? Не казати більше слів!
"Іти вперед! Не чути більше болю!"
У той момент я дуже захотів
Сказати: "Далі я не йду з тобою!
У кожного із нас своя мета!
І в кожного із нас свої переконання!
І хай розмова ця є непроста,
У кожного із нас свої бажання!
Але допоки живемо на цій землі,
Допоки сонце - в нас над головами,
Допоки ми живемо взагалі -
Хай мир і спокій буде межи нами!"
Погляньмо в очі один одному,
І скажемо чесно собі: "Бувай!"
І тихо покажемо кожному:
Мій друже-ворог, прощай!
23 липня 2013 року