11.11.2016 11:41
для всіх
326
    
  2 | 2  
 © Марічка П

Танцівниця

Тендітний місяць, самотня ніч...

Рахує зорі безкриле небо...

Думки мандрують крізь пил облич -

Шукають очі... Мабуть так треба...


Вирує рухів легкий романс.

В пустому залі старі шпалери...

Та крок за кроком спиняють час

Па танцівниці преддЕнь прем`єри..

.

В пустому залі важкий аврал, 

Знов щось із ритмом і тягне спину...

Та завтра сцену, музиків й зал

Замінить погляд... Й запале днину...



Київ, 10.11.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 20.03.2017 17:41  Каранда Галина => © 

 13.11.2016 15:24  Анна Ольтенберг => © 

"Знов щось із ритмом і тягне спину...", - знайоме таке відчуття, настрою додає в цю поезію!))

 12.11.2016 01:21  Панін Олександр Миколайович... => © 

Гарно передали атмосферу.