Дві ніжності
Вона поруч, мов постать іконна,
Завжди любить, ревнує. Законна.
І знає: десь в повітрі розчинна,
Обіймає і вірить Причинна.
Може блукає поночі містом,
Ліпить фігурки, грається тістом.
Потім фарбує в колір яскравий.
Вона щира і погляд ласкавий.
Ридають. А що сталось з тобою?!
Дві ніжності погубиш журбою.