Світи
Де мій світ, я бачив їх сотні,
Пам’ятаю миті спекотні,
Вони між зірок, за ширмою,
І я знайшов би долю свою.
Та був би ніким не визнаний,
Винний, тому з раю вигнаний,
Як і тут грішним паломником,
І, може, звичайним скромником.
Ховаючись від сакральності,
Вдома повернусь до реальності.
Та не чекаючи воскресіння,
Впадаю в життя-вознесіння.
А там безліч гірких історій,
Звучить відлунням: «Привіт, Торі»