Савчук Віталій Володимирович Десь...
Десь у небі зоря горіла...
Десь у небі тріпочуть крила...
Десь у травах душа зомліла...
Десь у трави надію злила...
У копиці застрягли вила...
Ніби голку шукаю віру...
Почуття як траву сортую...
Та нічого майже не чую...
Де той взявся у дідька безлад?
Я надихався чаду лампад...
Закриваю безсило очі...
Я збирати думки не хочу...
Вже остання зоря упала...
Мої крила життя зломало...
Вила з рук раз у раз впускаю...
Вже нічого я не шукаю...
13.06.2018 09:22 Ольга Моцебекер => © |
 Вдало передано певний період життя, почуттів. Та все в житті минає, і такий період змінюється іншим. Зпочатку просто нізвідки, але з"являється надія, а потім і крила зростаються, випрямляються і думки до купи збираються. Життя. |
12.06.2018 17:10 Люлька Ніна => © |
 У Вас прекрасні " крила" поезіїї. Не сумуйте: "Так буде не завжди". Я ціную і захоплююсь вашою творчістю. |
11.06.2018 09:07 Тетяна Белімова => © |
 Трішки сумно(((( Але нема нічого, щоб не робилося на краще! Нащо голки? Більш вагоме шукаймо і знайдемо))) |