09.06.2018 20:42
для всіх
191
    
  2 | 2  
 © Савчук Віталій Володимирович

Десь...

Десь...

Десь у небі зоря горіла... 


Десь у небі тріпочуть крила... 


Десь у травах душа зомліла... 


Десь у трави надію злила... 


У копиці застрягли вила... 


Ніби голку шукаю віру... 


Почуття як траву сортую... 


Та нічого майже не чую... 


Де той взявся у дідька безлад? 


Я надихався чаду лампад... 


Закриваю безсило очі... 


Я збирати думки не хочу... 


Вже остання зоря упала... 


Мої крила життя зломало... 


Вила з рук раз у раз впускаю... 


Вже нічого я не шукаю... 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.06.2018 10:01  © ... => Ольга Моцебекер 

Дякую, пані Олю! Вам добра і миру! ))

 13.06.2018 09:22  Ольга Моцебекер => © 

Вдало передано певний період життя, почуттів. Та все в житті минає, і такий період змінюється іншим. Зпочатку просто нізвідки, але з"являється надія, а потім і крила зростаються, випрямляються і думки до купи збираються. Життя.

 12.06.2018 19:58  © ... => Люлька Ніна 

Дякую щиросердно, пані Ніно за Вашу постійну увагу до моїх віршів! Це справді дуже сильно розраджує, коли читаєш такі відгуки від читачів! Тепла Вам... ))

 12.06.2018 17:10  Люлька Ніна => © 

У Вас прекрасні " крила" поезіїї. Не сумуйте: "Так буде не завжди". Я ціную і захоплююсь вашою творчістю.

 11.06.2018 15:56  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую Таню за підтримку і відгук! та шукати вже нічого не хочу,- хвате! Бо з тих пошуків одні проблеми...))) тепла тобі...

 11.06.2018 09:07  Тетяна Белімова => © 

Трішки сумно(((( Але нема нічого, щоб не робилося на краще! Нащо голки? Більш вагоме шукаймо і знайдемо)))