Через завісу висірілих дум
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
а знаєш,
знаєш -
я тебе кохала.
через завісу висірілих дум.
я в неба
неба твого попрохала,
щоб він хоча б узяв мій вічний сум.
пішли б дощі, хиталися б ялинки
і ти б собі зачав котру з пісень.
отам з малої, теплої хатинки,
бо сумувать - який тобі хосен?
мені ж насправді ніц вже не боліло.
мене сховали книги у душі
і лиш любов до тебе
тліла
тліла!
в печалі ночі, в чистому вірші.
