08.12.2016 02:30

для всіх

71

4 | 5

 © Панін Олександр Миколайович

Езотеричне

Вільний вірш

Примара,
Морок, Мара:
Чи то загибель,
Чи Спасіння?

Вночі скрадалася Примара,

Шукала

Поодиноких перехожих, 

Поранених Коханням.

«Цілуй мене» -

Вона казала.

Хтось тікав, 

Хтось застигав

У ступорі, 

А хтось

Відважувався цілувати

Вуста Примарні…

І тоді вони (хто цілував), 

Отримували

Концентрований Надії

Згусток.

Це надавало

Силу Виживати

На довгий Час.

Примару потім

Не знаходили вони

Ізнов…

Лиш чули Голос:

«Тепер самі

Збирайте Силу

Зірок, Планет, 

Чумацького Шляху, 

Відроджуйте Надію, 

А разом з нею – Віру…

Тоді знайдете ви

Любов

(Можливо!)