Про Дитину вічну
з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»
В «дітей війни»
Забрали «льготи»? –
Нехай… Війна – то для народу.
Собі – мільйони розікрали? –
Нехай… Завжди їм буде мало!
Пекельний сон
Чомусь триває…
Чому? ГОСПОДЬ рабів карає:
«Ніяк не хочете прозріти??
До сліз кривавих вам терпіти…
«Дітьми війни» вас поробили
Пани пихаті… Чорне й біле
Вони змішали…
БОЖЕ правий,
На глитаїв знайди управу!!
Тебе забули… Одреклися…
ДИТИНО вічна,
Схаменися!
Коріння давнє – то глибини…
Його згадай… І змиє піну
З душі твоєї Час всевладний,
І вже не будеш безпорадним.
Чекати годі на подачки –
У них – грошей зелених пачки…
Тебе, ДИТИНО, обікрали –
І все одно паскудам
МАЛО.
