Видно пана по халявах
Червоні чоботи зі шкіри
Багаті з гордістю носили,
Хто коштів менше назбирав -
Той жовті шкарби купував,
А бідняки, як змогу мали,
Простецькі чорні узували
На свято, в путь, а в будні дні
Ходили босі по землі.
Пани взуття коли стирали -
Чоботярам перепивали.
Щоб зі старих нові сточить -
Вцілілий верх зрізали вмить:
Робилась чорною основа,
Ну а халява - кольорова,
М`яка, червона показна, -
Ще й значно менша в них ціна!!!
Та хто взуттям цим хизувався,
Й великим паном почувався -
Узятий був на сміх, на глузд:
Мотав хвалько смішки на вус. -
В кишенях вітер злий гуляє,
І шапку міль ген догризає,
В дірках сорочка і каптан,
Та по халявах видно - пан.
