На коня! На коня! Та ще й на копито!
Під час дороги нелегкої,
Як холод злий торкався спини -
Лишався вершник на постої
І душу грів теплом чарчини.
Дива творила медовуха -
Студенний дух пускав лещата.
Пірнав наїзник у кожуха,
Та не ішов відразу спати.
Мороз вночі лютує грізно,
І завірюха не вщухає...
- Налий, шинкарко!
Грітись, звісно, -
Коня натерти я ще маю.
Щоб не замерз вночі в конюшні,
Не пошкодуй іще налити,
Бурхни, прошу, великодушно -
І на коня, і на копито!
