Нестримний плин небесної ріки

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

З імли нуртує в віхолу хмарин

Аж там, де зір безумство осяйне

Сну засторогу солодко щемить.

Передчуттями ніжить пелюстки

У пуп’янку тремкої ночі крин.

Ось-ось, за подих, квітка спалахне.

Ще мить…

О, запашна знемога пелюсток!

В ній навіть час про лік забув і стих,

Відлунюючи в зоряній габі

Серцебиття сполоханий екстрим.

Як вірш зайдеться за рядком рядок,

Я, й миті не затримавши на вдих,

Слова зізнання видихну тобі

Між рим.

Візьміть участь в обговоренні

17.12.2016 20:05 Богдана Копачинська => ©

Чарівно!

14.12.2016 02:05 роман-мтт => ©

Дуже прозоро, світло, легко, невагомо. Слова - просто як мереживо!

13.12.2016 03:17 Серго Сокольник => ©

...і видихи нехай єднає ніч...

12.12.2016 23:19 Світлана Рачинська => ©

Пані Тетяно, чаруюсь, читаю, насолоджуюсь!...

12.12.2016 22:44 Серафима Пант => ©

Читати між рим, чути між рядків - не кожен може, як і передавати в міжрядді емоції. У вас це гарно виходить!

Нестримний плин Ваших думок чарує знов і знов)

Чудова поетична лірика.

хотіла написати "клас", а Георгій вже написав)))
пишу - "супер")

Дуже красиво)

Чудовий вірш та які виразні картинки та слова. КЛАС.