01.02.2017 00:18
© Тетяна Чорновіл
Спливає місяць човником у сни
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
З захмарної нічної вишини
Згустила сині присмерки зима,
Спливає місяць човником у сни,
А на стежках манливих недарма
Сріблиться сніг.
Вглядаюсь я в засніжене вікно,
І миттю тонуть зорі запашні
В мого чекання трепетне вино,
Аж п’яний час у келиху на дні
Згубив свій біг.
Як серця злет за сполоху межу
Відчує довгожданий силует,
Зимі я не признаюсь, не скажу –
В ковтку вина захмеленого мед
Чи губ твоїх.