Небайдужі
Мені байдуже, що буде з тобою,
Мені байдуже, Боже, прости,
Адже, я співала весною,
А ти йшов ні туди, ні сюди.
Я чекала, але не просила,
Мовчки плаття весільне пошила,
Шила в мріях, чи то з бузини,
Насиливши на нитку листки
Я писала "щасливі" рядки.
Уявляла, що я наче мавка,
А ти мріяв: "Як би мені травка...".
Та я мріяти більше не буду,
Краще зайду до тебе " - Приблуду,
Ти приймай, або не голублю!
Я жартую, мій котик, рідненький,
Я до тебе прийшла, солоденький.
Як тебе цілувала востаннє
Я забула, додай мені жару!"
А ти взяв мою руку до сердця,
Та сказав: "лиш ти знаєш як б`ється."
І признався, що вже забарився,
Й у сотий раз в ту саму влюбився.
