20.12.2016 01:54

для всіх

161

3 | 3

 © Олександра

Коли вітер розірве дистанції...

з рубрики / циклу «Тому що люблю»

Коли вітер розірве дистанції, 

Коли небо кричатиме рвано, 

Я чекатиму тебе біля станції.

Знову й знову зшиватиму рани.

Я вже болем не зважуся дихати.

Не жалітиму більше ніколи.

Хай той голос не зможе затихнути, 

Та я лишуся вірною волі.

Коли хвилі збиватимуть скелі, 

Коли лишуться тільки екрани, 

Ми колись іще будем веселі

Ми колись ще забудемо рани