Йшов юнак
Йшов похнюпившись юнак,
Кішки рвали душу,
Думав бідний неборак :
- Як я жити мушу?
Здибав дівчину одну,
Серцем дуже мила,
Дівка ж на мою біду
Іншого любила.
Був у мене вірний друг,
Вчились разом в школі,
Та звалив його недуг –
З наркоти уколи.
Спився батько і помер,
Мати ледве диха,
Що робить мені тепер,
Вилізти як з лиха?
Заробляю водієм
Замалу зарплату,
Трохи з голоду не мрем,
Як ведмідь ссем лапу.
Як від голоду втекти,
Вберегти як маму,
В щастя де мені знайти
Золотую браму?
Йшов похнюпившись юнак,
Кішки рвали душу,
Думав бідний неборак :
- Жить навіщо мушу?
м. Київ, 02.11.01.
