Георгій Грищенко Курчатко, кіт, пес і зашморг
Заблудилося в траві
Молоде курчатко
Та попискує собі
І не має гадки,
Що великий сірий кіт
Вже за ним слідкує,
Пообідать йому слід,
Тож за ним й пильнує.
Зголоднілий кіт не зна,
Що за ним крадеться
Чорна псюра дуже зла
Й слиною плюється.
Пес, що бачить лиш кота,
Заповітну мрію,
Не почув як накида
Зашморг хтось на шию.
Так складається в житті –
Хтось й на нас полює,
З’їсти має на меті,
Ворога ж не чує.
м. Київ, 30.10.01.
29.12.2016 09:07 Тетяна Чорновіл => © |
 Так, мудра байка. Не знаєш, де вполюєш, а де сам жертвою станеш. |
21.12.2016 04:24 Серго Сокольник => © |
 Цей світ створено таким дивним чином, що хтось кимось харчується... І при тому людство створило філософію гуманізму... Підхарчовуючись при цьому ближніми своїми...) |
20.12.2016 09:59 Каранда Галина => © |
 захотілося дописати фразу, що використовують математики: "процес продовжуємо необмежено"...:) |
20.12.2016 09:56 Каранда Галина => © |
дуже влучно! |