Страждаємо
Ми страждаємо в житті
За погані вчинки,
Тож душа у маятті,
Щастя ні краплинки.
Залишаємось одні –
Враз вони на згадці,
Повернуть назад би дні,
Як буває в казці.
Я б добро усім робив,
Нікого б не кривдив
І себе би не ганьбив,
Пику би не приндив.
Ось такі думки у нас
В голові засіли
Та не вернеться той час,
Як того схотіли.
Тож, спокутуючи зло,
Що колись вчинили,
Вже робімо всім добро,
Щоби нас простили.
м. Київ, 09.12.01.
