29.12.2016 08:34

для всіх

328

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Зачарована трепетна мить

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Там, де хмариться небо безкрає, 

Мріє з далечі, сном завмирає

Зачарована трепетна мить.

У думки, запорошені сніжнем, 

Наполоханим пуп’янком ніжним

Із морозної тиші щемить.

Глянь, займається в неба узвишші, 

Щоб сипнути до сполоху тиші.

Сніговійного стану води.

Чуєш? Манить духмяно край світу.

Не дивуй палахкому розквіту, 

Руку дай, заметіллю веди

В диво сну, де з пів погляду в очі, 

За пів подиху зимної ночі

Квітка жаром ятрить у снігу, 

В теплій повені між пелюстками

Виколихує серця ривками

Зачаровану мить дорогу.