Калина
«Подивись, як весна ніжно землю збудила,
як твої гілочки обертає на крила,
як народження сила
наповнює мить.»
Мовчить.
«Подивись, як теплом усміхається літо,
як плоди налилися з весняного квіту,
як по небу розлита
безмежна блакить.»
Мовчить.
«Подивись, як прозоро задумалась осінь,
як лелеки у вирій прощання відносять,
як з дерев, наче коси,
пливе важка мідь.»
Мовчить.
«Подивись, як снігами мете хуртовина,
як виспівує вітер, мов плаче дитина,
як – багряні перлини
по срібним гілкам.»
«Це – вам…»
