Небо
Подивись на вечiрнє небо!
Пурпуровим вогнем горить,
День втомив його сонячним свiтлом,
Ще хвилина - i небо спить.
Загорнувшись у темряву ночi,
Зорi яснi розсипле всюди,
Тиху казку нiчну прошепоче
I cамотнiй мicяць розбудить.
Сонце вийде, усе навколо
Заслiпивши своiм промiнням.
I заливши усе бiлим свiтлом,
Стане нового дня творiнням.
День минає i промiнь гасне,
Замiняючи ясну блакить,
Рожевiє вечiрнє небо,
Пурпуровим вогнем горить.
Луцьк, 20 грудня 2008 року