Трішки слів до неба
І трошки слів не вистачить до неба.
Я трішки бідна, обмаль в мене слів.
Хоча, була б на те така потреба...
Мій перший вірш на ватрі спопелів.
Хтось поміняв етюди і романи.
Хтось мою музу вміло поміняв...
І піднялись в моїх стежках тумани,
І теплий вітер ритмів закуняв.
А я ж хотіла тільки сонця й волі,
От тільки трішки білих кораблів!
В моєї музи почались гастролі.
А я лишилась тут, посеред слів.
