22.11.2013 18:20
Без обмежень
246 views
Rating 5 | 4 users
 © Колоденна Уляна

Без ім’я, без одежі, без неба

Хто залишив під домом дитинку?

Чи не мучить покидька совість?

Не задумавшись ні на хвилинку,

Побажав гіршу долю ніж псові.

Без ім’я, без одежі, без неба,

Залишив, і по вештався світом

Говорити про маму не треба

Бо про неї мовчало й літо.

Поламавши щасливу долю

Потоптавши зелене колосся.

Йде людина по дикому полю

Сипле сніг на русяве волосся,

Не взяла в дорогу нічого,

Без ім’я, без одежі, без неба

Йде людина шукати долю,

Ну, а долі – людини  не треба.

Йде дитина шукати маму,

Щоби впасти в її обійми,

А зустріне стареньку даму,

Та подивиться і обійде

Невпізнала, чи то не хотіла,

Чи для того їй серця замало?..

Зупинилась бездомна, присіла

В ту хвилину людини не стало.

І зірвалась душа зі спини

Бігла полем шукати дому,

Проминала міста і села

Відчувала безжальну втому.

Бог спинив її аж під небом,

Попросив: «довіряйся одному»

Притулив, ще на мить людинку

«Ось, тепер ти прийшла додому».



м. Теребовля Тернопільська обл. 18.11.2013р.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 23.11.2013 19:38  Тадм 

гарно, зболено 

 23.11.2013 09:17  Деркач Олександр 

болюча тема... 

Публікації автора Колоденна Уляна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо