02.02.2017 13:37
для всіх
118
    
  5 | 5  
 © Леся Геник

Не повертай

Не повертай

Ти мене мені не повертай,  

я собі без тебе не крилата. 

Тишу ворохобить зірка злата - 

дзенькнула, упавши... 

Зачекай! 

Ще мене мені не повертай... 


Хоч до ранку, першої роси 

за межею стримай зойки світу,  

погляди і хижі голоси,  

не студи сю купіль розігріту. 


Хай на вікнах місячна тасьма 

заколише, заговорить ранок. 

Знаєш-бо, солодшого нема 

за цілунок теплий наостанок,  

що вуста спивають на порі 

в мент, коли соплять ще димарі. 


Тож мене мені не повертай. 

Хай побуду тишею чи йгрою,  

тільки ж у тобі, аби з тобою 

під крилом у ночі... 

Зачекай! 

Ще хоч мить мене мені не повертай... 


7.08.15 р. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.02.2017 21:19  Олена Коленченко => © 

Ніжна, замріяна лірика! Дякую за насолоду від прочитання)

 02.02.2017 17:51  Панін Олександр Миколайович... => © 

Дуже душевно, тепло, щиро.

 02.02.2017 15:25  Віталій Перетятько => © 

"Ти мене мені не повертай,
я собі без тебе не крилата".
"не студи сю купіль розігріту".
Найбільше припало до сьогоднішньої душі.

 02.02.2017 14:44  Каранда Галина => © 

вишукана лірика.