Джинова порада
Чоловік питає в Джина:
– Чи гуля моя дружина?
Джин насупив сиві брови:
– Вночі підеш до корови,
Будеш чухати їй вуха
І дзижчати, мов та муха.
Як корова зареве,
Значить, хтось у жінки є,
Та коли вся затремтить
І, як киця, замурчить,
То дружина – янгол з неба
І пишатись нею треба.
Януш, ніченьки діждавшись,
З коровою привітавшись,
Став чухмарити їй вуха
І дзижчати, мов та муха.
А корова лише дихає,
Не реве і не мурликає,
Почала хвостом махати,
Яна язиком лизати….
– Що ж таке? – себе питає
Та й у хату повертає
Клопоту набравшись Ян,
Сів в задумі на диван…
Тут заходить Джин до нього,
Джину весело до того,
Що від реготу ридає.
Насміявся та й питає:
– Ну то як, ревла корова
Чи пропала в неї мова,
Як зробив те, що я радив?
Ти б дружину краще гладив,
Як корову, в дві руки,
Впевнений, що навпаки
Все було б тоді між вами.
А якби іще й словами
Пестив ти свою дружину,
То не довелося б Джину
Радити оті дурниці –
До корови чи ягниці
Серед ночі підступати –
Замість того, щоби спати.
Не бичок ти й не баран.
Ну, бувай, невдаха Ян,
Викликає твій сусід,
Дати раду йому слід.
Заріччя, 24.11.2008р.
.gif "{#}")
Веселенька історія)))) Я так розумію, що десь не в українських селах дія відбувалася?