Щаслива дружина 2
Левко Ряднина і День святого Валентина
Узрівши діву із Грудьми й Ногами,
Звернувся він до себе зі словами:
Якісь у Ліди груди вже обвислі
Та й не солодкі вже вони, а кислі.
Сідниці теж обличчям до підлоги,
Шершаві руки, зморшкуваті ноги.
Порідшали густі чорняві брови,
А про обличчя – вже й немає мови…
Куди їй вже рівнятися до мене???
Вона вже жовте! Я ж – іще зелене!!!
У мене зморщок на лиці немає,
Мене й тридцятирічна покохає!!!
Посіявши таке зерно в макітру,
Попутного не став чекати вітру,
Наліг на весла і свої галери
Повів до берегів красуні Лери.
Було це в День святого Валентина,
Тому були і привід, і причина
Дарунками Лерусю оточити –
Щоб руки їй на груди положити.
Гайнув по бутиках: духи, браслет,
Білизна, портмоне, троянд букет…
Зірвав волосся – там, де жменю мав,
А те, що зверху – в зачіску уклав.
Почистив зуби, манікюр зробив…
І на причал до Лерочки ступив.
– Ви що? – брову нахмурила Леруся, –
Я за такий казан не продаюся.
– Пробачте, кицю, обмаль часу мав,
Тому оце так мало купував, –
І на дарунки, знітившись, киває.
А Лера ж не про той казан мовляє…
– Ви що верзете? – Лера кривить рота. –
Казан місити – не моя робота.
Під воло гусяче я також не лягаю.
У дзеркало дивились? Вас питаю?
Допер Левко, чому його кінці,
Скидають у водицю кнехти ці.
Задер носяру, втягує живіт
І вказує на щоки-маків цвіт:
– Дивився, панно. Гарно роздивлявся,
Тому до вас оце і швартувався.
У мене зморшок на лиці немає,
Мене й тридцятирічна покохає!
Леруся знов йому кілочка на макітру,
А в вічі тим – із чим ідуть до вітру,
А він усе про щоки їй гуде
І стверджує, що дощ надворі йде.
Та за хвилину вивільнив пузяку,
Схилив донизу репанку-мордяку.
Дарунки склав у торбу і чкурнув
До берегів, де човника припнув.
Та Лідочка про Лерочку прознала,
Тому Левка матюччям привітала.
Від горя Лев пінгвіном заревів
І до жони плота свого повів.
Годити вітру, як вітрил немає –
Таке Левко Ряднина не вітає,
Тому жоні – троянди й гаманець,
А решта – хай лежить, ще не кінець…
І в модний день святого Валентина,
Від щастя плаче Левова дружина,
Бо кум-сусід Альоша – для Наташі
Приніс аж три тюльпани та гамаші.
Устер, кантон Цюріх, 13.02.2017 17:03:17