11.02.2017 12:33
Без обмежень
50 views
Rating 5 | 3 users
 © Леся Геник

Загублений

Загублений на сніжних перехрестях,  

де за вітрами гойкає мольфар. 

А сонце знову й знову коло креслить,  

і дні кладе на часовий вівтар. 


І тихо кличе бігти поза місто,  

торкаючись до змерзлої руки,  

туди, за мури, де душі не тісно,  

де сходить милість Божа на стежки. 


А ти блукаєш, губишся, ґвалтуєш 

вибоїни примарних бездоріж. 

Світла́ не тут, бо тут - лиш темні збуї 

тобі до горла приставляють ніж. 


Лапають волю, скручують, як бранку,  

впихаючи її у чорний міх. 

Он істина сама стоїть на ґанку 

і плаче, відвертаючись від всіх.  


Тож скільки кіл ще має розговітись 

над головою правди і брехні,  

аби нарешті над роздертим світом 

повисла райдуга на сонячній струні? 


І ти зумів усе ж би відірватись,  

від марних тупцянь коло чорних стін,  

від перехресть і бездоріж крислатих,  

нарешті вчувши сонця тихий дзвін... 


2.05.13 - 25.01.17 р. 




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.02.2017 21:47  © ... => Серго Сокольник 

Інколи напотемки...
Дякую, Серго!) 

 16.02.2017 21:47  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, що завітали...) 

 16.02.2017 21:47  © ... => Георгій Грищенко 

Дякую, п. Георгію! 

 16.02.2017 21:46  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Є таке сподівання...
Дякую) 

 12.02.2017 06:07  Серго Сокольник => © 

Як і ми...Блукаємо життям... 

 12.02.2017 01:07  Тетяна Чорновіл => © 

Майстерна поезія, символічна. 

 11.02.2017 17:12  Георгій Грищенко => © 

Чудовий вірш. Щасти Вам! 

 11.02.2017 13:08  Панін Олександр Мико... => © 

Гарна філософія, Сонце врешті подолає Морок. 

Публікації автора Леся Геник

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо