Листа цілуємо з АТО…

Пишу щоденного листа,

благаю нашого Христа -

нехай війна скінчиться вкрай,

та заспіває водограй!

Моє серденько ледь, два роки,

до Бога пише кляті строки -

коли ж покине смерть нас жерти,

чи буде вкрай «гарант» відвертий.

Чому, й ще досі люд страждає

і хто країну розкрадає?!

Ісусе те ж, обрав цю долю,

подарував незламну волю.

У сорок три - стара вже мати,

доколи й ще, їй смерть приймати.

Чи бачили кохання вдови,

у двадцять п’ять сівоголови.

Дочка цілує лист з АТО,

воскреснув б, тато їй… - Будь-хто!

Бо вже на небі пів-родини

сирітська доля у дитини.

Пора, вже час до мирній дії -

у наших дітях всі надії.

Країна доки є могутня -

коли у неї є майбутнє!

З небес зійдуть брати-герої

візьмуть орала замість зброї.

Час забудови, від руїни -

хай процвітає Україно!

Візьміть участь в обговоренні