Королівство тіней
Романсеро
В Королівство Тіней
Відійшла
Світла Радість моя,
Єдина...
Я, нарешті, кордонів
Досяг,
Де Сторожа стоїть
Тополина.
Тополиний отруйний
Пух,
Він солодкий такий,
Невагомий,
Білі стіни
Незламні його,
Нездоланні
Його
Колони.
Ти з`являєшся по той бік,
Відчуваєш
Мої страждання...
Стане легше, як я піду?
Не здійсню я
Твоє бажання!
Ми по різні боки стіни,
Чистий відчай бринить
Струною...
Ти — Жива
В Королівстві Тіней,
Я для Тебе став Тінню
Сумною.
