27.02.2017 12:02
для всіх
85
    
  - | -  
 © Анатолій Костенюк

Третій болісний сонет

Третій болісний сонет строфи

з Анєнского

Нет, им не суждены краса и просветленье;;
Я повторяю их на память в полусне
І. Анєнский

Ні, їм не сýджена просвітленість красою;

я їх повторюю на пам᾽ять в напівсні, 

вони – хвилини рідкі злагоди з собою, 

перегорілі на повільному вогні.


Так дорогі мені – туман переді мною

і з нього їх прихід в тривожній тишині, 

поява рими блискавичною стрілою:

і мука й зáхват мій, так дорогі мені.


Хто знає, в котре з безпробудного запою

цієї каторги над купою листків, 

я духом падав і ридати вже хотів


серед нерівного виснажливого бою;

та я люблю вірші і ця любов росте:

так тільки матір любить нéмічних дітей.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!