04.03.2017 01:09
для всіх
1236
    
  5 | 6  
 © Олександра

Мамо

Мамо

Мамо

Я завжди була таким безнадійним мрійником.

Я не вміла ніколи за кимось тужити.

Якщо я колись зможу стати письменником, 

Якщо я сховаюсь у мріях і ними житиму, 

Мамо, 

Пробач мені, 

Якщо не виправдаю твої сподівання, 

Пробач, 

Що була неслухняною і нечесною.

Я часто здавалась своїм дурним пориванням

І прагнула чогось зовсім-зовсім небесного.

Пробач.

Я так багато разів збрехала і тебе засмутила.

Пробач.

Я не розуміла тебе і не давала зрозуміти себе.

Пробач.

Мамо, як багато ти мене навчила!

Дякую тобі, мила.

Ніколи-ніколи не плач.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.03.2017 09:21  Каранда Галина => © 

мамі читала?

 04.03.2017 23:11  Олена Вишневська => © 

Найріднішим писати найважче, бо всі слова тьмяніють в наших очах.... Молодчиночка!!!

 04.03.2017 09:06  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово!