Десь в синім небі тихо шепчуть зорі
Заморений пішов спочити день.
Рілля чорніє у широкім полі
І соловей нам не дарує ще пісень.
Ще вранці землю накриває сивиною
Мороз, що не бажа здавати бій.
Але вже дихає земля весною
І лебеді будують в небі стрій.
Прорвав асфальт тендітний первоцвіт
Чумацький шлях виблискує зорею.
Весна вже вкотре шле мені привіт
В надії, що відтану я душею.
