Весна пройде...

з рубрики / циклу «ми»

Сльози лезом, ниє серце

Довгим герцем.

Груди горном, пече палко

Наче перцем.

Кожен подих, наче голку

Відчуваю.

Вдих, ще вдих, однак без толку

Не спасає.

В очах сльози, се від болю

Так буває.

Ти не поруч, не зі мною

Це вбиває.

Спів птахів, і зелень листя

Все даремно.

Серед хмар зірки знайшлися

В душі ж темно.

Щось рождає, а щось гине

Знайде волю.

Весна пройде, та не змінить

Нас з тобою.

Візьміть участь в обговоренні

Я Вам бажаю, щоб прекрасна весна завжди була у Вашому серці.

У Вас нині все весняне))) Про кохання і пробудження природи.
Дивіться:
Вдих, ще вдих, однак без толку
Не хватає. - оце слово сюди не пасує. Русизм спотворює високу тональність Вашого твору, хоча ритму, звісно, не псує. Треба тут подумати... Воно надається до того, аби виправити на "пролітає" (хоча зовсім інший сенс фрази)... Думайте.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ