19.03.2017 02:57
для всіх
192
    
  1 | 1  
 © Юрій Слащов

Минає лихо мовчазне’

Минає лихо мовчазне’
Я скоро буду виходити на вулиці Києва
з траурною пов`язкою на рукаві –
умирає мати поезії мого народу!
Все називається Україною –
універмаг, ресторан, фабрика.
Хліб український,
телебачення теж українське.
На горілчаній етикетці
експортний гетьман з булавою.
І тільки мова чужа у власному домі.
У шовінізму кігті підсвідомі.
Ліна Костенко, "Зоряний інтеграл"

Між українцями питання,

навіщо їм чуже ярмо,

російськомовне спілкування

по Раді річкою плиньмо.


З трибуни хибні ллють промови:

образи, жарти без кінця.

Немає краще в світі мови,

за сенсом низького слівця.


Вже ворожнечі є чимало,

між депутатами війна.

Недосконалу совість мали,

з російськомовного лайна.


Їх недоторканість дістала,

у залі сонні, як щури.

В країні «човен розхитали»

під три чорти, на всі вітри.


За Мову встане Україна,

минає лихо мовчазне’, .

Ніхто не стане на коліна -

нас краща доля не мине!



Юрій СЛАЩОВ©18.03.2017

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.03.2017 10:57  Тетяна Белімова => © 

Так таки так, пане Юрію... На жаль... Важкі випробування.