Хто блукає в темряві
страшилка
Біле марево страшнюче
Бродить по кімнаті!
Ще й скрипучий сміх колючий,
Руки кострубаті!
Біле марево – то привид
З синіми губами!..
А бува, як придивитись,
З гострими рогами.
Страховисько невгамовне
Хоче ковдру зняти
І лице бліде-безкровне
Суне до дитяти!
Страх у темряві зростає –
Чути дивні звуки.
Серце в п’ятах калатає
І спітніли руки.
Привид ходить тишком-нишком.
Зайшов до кімнати!
Ввімкнув світло… З’ясувалось,
Це мій любий тато!
Має очі страх великі,
Кожен бо це знає!
Все що в темряві не видно
Дуже нас лякає!
Київ, 23.03.2017