30.03.2017 08:35
for all
284 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Андрій Гагін

Вівці, вовки, пес Бровко

байка без моралі

Сто овець вовки украли –

сірих не спинити.

Від поживи із отари

довго будуть ситі.


В лісі сховані усі,  

щоб ніхто не бачив 

і ласують по вівці

повсякдень ледачо.


Щастя вовчого ознаки:

щоб завжди так жити, 

вкрасти треба, приховати, 

ніби десь спожито.


Бачив пес, як чинять зло –

гавкав що є сили.

Та не чули вівчарі, 

згодом – насварили.


Не минуло і трьох діб, 

як вовків спіймали.

Віднайшли мисливці всіх –

та нема отари.


То ж до суду сіроманців

віддали – щоб знали.

Судді ж судять ошуканців:

«Тут провини мало.


Не доведена вина. -

відпускати стали. -

Заплатили ось сповна

сім овець застави».


Поступово зникне слід:

де вовки, де вівці.

Бо пройде багато літ –

кожен десь подівся.


Скажуть, неможливо так

дійсно статись, бути.

Сім голів за сто ніяк, 

щоб вину спокути.


Та буття воно таке, 

що не осягнути.

Це не вовче, а людське -

бо від них почуте…


Довго ж нестиме вину

лиш Бровко за дійство.

Кістку гризтиме одну

за чужі злодійства.



БЦДСС, 22.03.2017

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 07.04.2017 21:42  © ... => Каранда Галина 

Так, саме так! Дякую Галино! 

 30.03.2017 13:13  Каранда Га... => © 

а бровкові завжди непереливки...
про заставу - так і є... 

 30.03.2017 09:06  © ... => роман-мтт 

Дякую!) 

 30.03.2017 09:00  роман-мтт => © 

влучно!