Ошукані
Ошуканих кинули в прірву
Безвиході, бідності й мук,
У мозок вживили зневіру
До добрих сердець й дружніх рук.
Посіяли злодії бурю
З прокльонів ошуканих душ,
Вони пожалкують, що здуру
З народу зірвали свій куш.
Даремно гуртуються в клани,
Щоб свій інтерес боронить,
Не в ті повсідалися сани,
Прокльонів людських не спинить.
Прокльони ще їм віділлються
Недугами рідних дітей,
Ошукані ще посміються
Із злих ненаситних очей.
Віддайте ж з відсотками людям
Украдені гроші й майно,
-Покаялись, скажете суддям
І може проститься вам зло.
м. київ, 23.11.02
